«Мой лозунг – всегда готов, всегда готов говорить»

«Я говорю хорошо, речь моя легка», – чітко вимовляє слова вправи 15-річна Уляна з Диканьки. Вона проходить лікувальний курс у Кременчуцькому дитячому психоневрологічному санаторії «Славутич». А ще кілька тижнів тому дівчина не могла вимовити й слова через заїкання. Дитячий психоневрологічний санаторій «Славутич» як у свята, так і в будні не є місцем паломництва політичних партій. І навіть перед виборами ніхто не надумав пропіаритися за рахунок допомоги маленьким мешканцям Кременчука та області, які проходять реабілітацію у цьому закладі. Так і виходить, що зовні санаторій виглядає нібито й презентабельно – пофарбований паркан, кремезні двері, але з внутрішньої сторони паркан такий же облізлий, як і роки тому. Фінансування мізерне, а для якісного медичного та педагогічного процесу є потреби куди більш невідкладні, ніж той паркан. На жаль, мало хто знає і про те, що в стінах санаторію «Славутич» роками працюють педагоги та медики дуже високої кваліфікації. Серед них – Валентина Сербіна, логопед. В її практиці – тисячі випадків розладу мовлення. І тисячі перемог. Пані Валентина – логопед вищої категорії, методист з 45-річним стажем роботи. Випадки, про які вона розповідає журналістам, здаються нам фантастикою, для неї ж – це просто робота.  Так, Валентина Сербіна розповідає, як до неї звернувся вже дорослий чоловік. Його запросили на хорошу роботу з пристойною зарплатою. І все б нічого, але роботодавець вимагав вміння говорити гарно, молодий чоловік же страждав на сильне заїкання. — Я йому дала 14 основних правил гарного мовлення. Потім рекомендувала книжку «Практикум для заикающихся», вона для дітей призначена, але я її дуже ціную. І, звісно, регулярні заняття з логопедом і вдома. Нам знадобилося півроку занять, щоб молодий чоловік заговорив плавно, – зазначає Валентина Сербіна. Спеціально для журналістів логопед провела заняття з групою дітей із різних куточків Полтавщини. Ми слухали, як гарно читають віршики дітки, лише іноді заїкаючись. І лише після завершення заняття дізналися, що ці діти ще кілька тижнів тому такий віршик вголос, та ще й у присутності чужої людини просто б не вимовили. Особливо 15-річна Уляна. Дівчина показала насправді фантастичний результат.  У санаторії розповідають, що вдома Уляна практично не говорить. Кожне слово дається їй дуже важко. У школі до дошки дівчину не викликають, бо довго слухати. Це зважаючи на те, що її рівень знань – на дуже високому рівні. Логопед говорить, що в такому віці досягти результату нелегко. Найкраще вдається виправляти дефекти дикції до 14-ти років. Та в Уляниному випадку є велике «але»: дівчинка вже зрозуміла, навіщо їй старатися. Все це – закладення фундаменту для її майбутнього. Інвестиція у подальше навчання, здобуття роботи, сімейне життя. Скажи: «Риба» — Вдома нам нудно займатись, Артем швидко втомлюється. А з Валентиною Василівною вже на першому занятті у нього вийшло сказати «р», – розповідає мама учня Юлія Паншина.  За словами Валентини Сербіної, для того, щоб скорегувати один звук, вистачить 12-15 занять. Проте зазвичай до «Славутича» потрапляють діти з більш серйозними розладами мовлення. І для того, щоб їх вилікувати, треба відвідати хоча б 2-3 заїзди до «Славутича».  — Яким би не був логопед, якщо батьки не працюють з дитиною вдома, то результату не буде, – впевнена Валентина Сербіна. – Я даю завдання. Ми попрацювали 35 хвилин, й якщо мама працює 15 хвилин вранці, 15 хвилин – в обід, 15 хвилин – ввечері (більше не треба), то результат обов’язково буде. Комплексний підхід – чудовий результат — Сьогодні все частіше діти мають психоневрологічні розлади, зокрема розлади мовлення, енурези. І ці проблеми стають все серйознішими. Головна проблема – домашні стреси. До нас потрапляє чимало дітей із малозабезпечених, соціально незахищених родин. І тут дуже багато роботи, – говорить директор санаторію Анна Добрик. – Для того, щоб допомогти такій дитині, необхіден комплексний підхід, одного спеціаліста буде недостатньо. Всі наші вихованці обов’язково відвідують заняття з лікувальної фізкультури, ходять на масажі, працюють з психологом, логопедом.  Щодо порад для батьків, то пані Анна рекомендує слідкувати за дотриманням режиму дня, давати дитині хоча б годину відпочинку після школи, не саджати її одразу за уроки, стежити за тим, щоб дитина не менше 2-х годин проводила на свіжому повітрі і не більше години – за комп’ютером або телевізором. (Фото автора) Допоможемо «Славутичу» Дитячий заклад, який виконує таку важливу соціальну місію, сьогодні, на жаль, не знаходиться у центрі уваги. За рік через руки його працівників проходять понад 100 дітей. Влітку їм практично ніде гуляти, на території «Славутича» немає облаштованого дитячого майданчика. «Славутич» потребує оновлення м’якого інвентарю: ковдр, постільної білизни; потрібні і будівельні роботи – приміщення, збудоване у 1935 р., вимагає укріплення фундаменту, не кажучи вже про поточні ремонти. Є потреба й у висадженні нових дерев, і у новому паркані, і в книжках для бібліотеки. Ми сподіваємося, що керівництво «Славутича» не буде проти такої нашої самодіяльності. Газета «Кременчуцька Панорама» звертається до всіх небайдужих – зателефонуйте: 6-02-33, і запитайте, чим ви можете допомогти. 14 основних правил гарного мовлення 1. Під час розмови необхідно надати тілу зручне і вільне положення. М’язи шиї не напружені, плечі відведені назад і знаходяться на одному рівні. 2. Під час розмови слід триматися природньо, бажано дивитися на співрозмовника. 3. Перед початком мовлення зробіть вдих й одразу починайте говорити на плавному видиху. 4. Чітко артикулюйте, голосні промовляйте протяжно, робіть на них голосову опору. 5. Приголосні промовляйте легко, вільно, без напруження. 6. У кожному слові слід виокремлювати наголошений голосний звук, промовляти його голосніше і довше за звичайний. 7. Перше слово у фразі варто говорити тихо, низьким голосом, трохи повільніше за всі інші. 8. Довгі речення поділяйте на змістові відрізки. Всі слова всередині відрізка і короткі речення промовляйте разом як одне довге слово. 9. Чітко витримуйте паузу в кінці речення і між його змістовими відрізками. 10. Уникайте монотонності. Говоріть виразно. 11. Дотримуйтеся рівного помірного темпу і ритму мови. Говоріть впевнено і спокійно. 12. Не кваптеся з відповіддю. Спочатку обдумайте вислів. 13. У разі невдачі зупиніться, заспокойтеся і продовжуйте говорити повільніше, поки не відчуєте впевненості у мовленні. 14. Постійно контролюйте себе. Не робіть зайвих рухів руками, ногами, головою, тулубом. Для дорослих і маленьких Ранкова гімнастика корисна не лише для тіла, а й для мовленнєвого апарату. Особливо для дитячого. 1. Артикуляційна гімнастика Обережно розімніть м’язи шиї, повертаючи головою вправо-вліво, взад-вперед. Погрійте м’язи губ та рота: зробіть вигляд, наче ви збираєтеся когось міцно поцілувати, потім розслабте губи у посмішку. Робити це треба із зімкнутими щелепами, не менше 30-ти разів. Тепер потренуємо язик: сильно-сильно витягнемо його і зробимо змійку, знову ховаємо до ротика, потім знову сильно-сильно витягли і сховали. Втомилися? Тепер проведіть язиком по всіх-всіх зубках, наче на них залишилося смачне варення. 2. Вправи на дихання «Хочу підвестися, але передумав». Зіпріться руками на стегна ніг, не відриваючись від стільця, підведіться, підніміть п’яти і зробіть вдих. Фіксація – поверніться у стан розслаблення – видих. «Потягування». Сидячи на стільці, розслаблено підведіть руки вгору. Потягуючись, зробіть через ніс вдих, зафіксуйте і, випроставши перед собою ноги, на рахунок 12, опустіть руки до ніг, роблячи видих через рот.  «Стоячи». Ноги – на ширині плечей, руки опущені вздовж тулуба, тіло розслаблене. Одночасно, нахиляючи тіло вперед, розведіть руки в боки, зробіть вдих через ніс, зафіксуйте, видихніть через рот. «Вправи на дихання з рухом». Руки – на стегнах. Підніміть праву ногу, зробіть вдих. Зафіксуйте, з видихом почніть крокувати на місці. Видихнути треба, рахуючи до 10 (рахувати про себе). Можна робити цю вправу, підключаючи голос. Видихаючи, рахувати вголос: «Один, два, три… десять». 3. Пальчикова гімнастика Артикуляційна моторика тісно пов’язана з дрібною моторикою рук. Такі заняття підготують дитину до опанування навичок письма та стимулюватимуть її мовленнєвий розвиток. Дорослий читає віршик, демонструє виконання вправи. Дитина повторює вправу за ним. 4. Віршики-лічилочки, скоромовки Вивчіть разом з вашим непосидою прості, але корисні віршики. Рано-рано выпал снег, Удивился человек. – Это снег? Не может быть! – На дворе? Не может быть! – На траве? Не может быть! – В октябре? Не может быть! – Неужели это снег? Не поверил человек. Бабка охает и стонет: – Ох, белье мое утонет, Ой, попала я в беду! Ой, спасите, пропаду. У більшості вихованців «Славутича» виною мовленнєвого розладу стали стреси у сім'ї. Найчастіше, за статистикою, до заїкання схильні хлопчики. Вилікувати заїкання можна за рік систематичних занять. Олена УСКОВА З газети "Кременчуцька панорама" № 349 (7) від 16/02/2012