пʼятниця, 24 травня 2013 р.


ДО  ПОБАЧЕННЯ,  ШКОЛО!

Підходить до кінця навчальний рік в школі при санаторії. З початку року  тут навчалося , лікувалося та оздоровлювалось 178  дітей.  Вони отримали необхідну медичну допомогу,  поповнили знання  з шкільних предметів. Досвідчені вчителі та вихователі  знаходили індивідуальний підхід до кожного  учня , пам’ятаючи, що будь-яка  дитина – це особистість.
Крім змістовних уроків, вчителями - предметниками та класними керівниками проведено цікаві бесіди, корекційні диспути, вікторини, годинки-цікавинки, круглі столи.
Під керівництвом завідувача навчально-виховною частиною Масюк О.В. вихователями санаторію проведено тематичні свята, дитячі ранки, вечори відпочинку та розваг, спортивні ігри. Розроблені і проведені тренінги з міжособистісного спілкування, розвитку толерантності .     Кожного заїзду  проводиться виставка дитячих робіт, малюнків, що дає змогу учням розвивати художні здібності, творчу уяву .
З кожним роком на лікування  в дитячий медичний заклад поступає все більше дітей з мовними вадами. Так, наприклад, в минулому році діти з вадами мовлення складали  37 % від загальної кількості пацієнтів санаторію. Все частіше звертаються за  логопедичною допомогою  діти з діагнозом «Заїкання».  В першому лікувальному заїзді 2013 року із 16 дітей з мовними вадами шестеро страждали на заїкання. Заняття з ними проводить досвідчений логопед  Сербіна В.В.  Серед методів її роботи  - пальчикові вправи, мовленеві ігри, активізація мімічних м’язів обличчя, дихальні та лексико-граматичні  вправи. Логопедичні заняття продовжаться і  в липні. А ось зі шкільним дзвінком , уроками  та домашніми завданнями діти  прощаються  аж до вересня.
До побачення,  школо!  Приємного, цікавого та змістовного відпочинку влітку!







вівторок, 14 травня 2013 р.


МІЖНАРОДНИЙ  ДЕНЬ  МЕДИЧНОЇ  СЕСТРИ

В історії людства професія медичного працівника є найважливішою і найвідповідальнішою. Самовідданість, милосердя, професіоналізм – це основні риси людей, які обрали цей фах.
         Роботу медичної сестри, окрім підтримки здоров’я, професійного догляду за хворими, профілактики факторів ризику, полегшення страждань, визначає розуміння цінності людського життя, усвідомлення потреби доброти, вміння бачити не хворобу, а людину з її духовною та фізичною неповторністю.
         Це професія дійсно справжнього втілення милосердя. Це не тільки професія, а й покликання.
       Медичні сестри – Ви, хто своїми руками перемагає біль, Ви – хто в безсонні ночі турбується про пацієнтів! Ви достойні того, щоб суспільство вклонилося Вам!
       Хай збуваються Ваші мрії, хай життя Ваше буде заповнене добром! Спасибі Вам за готовність прийти на допомогу.

       Зі святом! З Міжнародним днем медичної сестри!

За сумлінну працю, вагомий внесок у надання медичної допомоги пацієнтам санаторію, компетентність і фаховий досвід, працьовитість і професійність  наказом по санаторію оголошено подяку медичним сестрам:

     1. Карнаух О.М.
2. Мандзюк Л.П.
3. Кравченко О.Г
4. Матвеєвій І.А.
5. Кропивці В.О.
6. Рєзнік С.В.
7. Чубаровій Т.В.








СВЯТКУВАННЯ  ДНЯ  ПЕРЕМОГИ

Кожного року  у  травневі дні дух Перемоги витає над оновленою, омитою сльозами й росами, відбудованою людськими руками землею. Минають роки, змінюються покоління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни - творців історії, але залишиться пам'ять про них, про їх подвиги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо та горе. Від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам'яті прийдешніх поколінь, щоб жах знову не повторився.
Жива людська пам'ять не старіє з роками, не тьмяніє. Вона стукає в наші серця дзвонами Хатині, попелом концтаборів, солдатськими обелісками. І поки існуватиме рід, існуватиме і пам'ять, бо без неї немає майбутнього. Перемога - відродження, оновлення, повернення до життя — те, що несе світові весна…
  Невимовно тяжких втрат зазнали народи світу у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Росія, Україна, Польща, Югославія, Німеччина… Це справді була трагедія.  Десятиліття  відділяють нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, очистили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи, світу не підвладний часу.
Свято Перемоги  в санаторії відзначили , запросивши  учасника  війни, ветерана праці, протягом багатьох років очільника Ради ветеранів Крюківського району, колишню старшу медичну сестру санаторію Колоскову Раїсу Іванівну.
  З вдячністю і повагою дивилися оченята дітлахів і підлітків на ордена та медалі Раїси Іванівни. Це наша історія… Це наша пам`ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії Перемоги над фашизмом.
Свято підготували та провели вихователь Цвірінько Ірина Петрівна та музичний керівник Жежеря Ольга Миколаївна.  Головний лікар Добрик Г.Г. подякувала ветерану за розповідь,   а завідувач навчально-виховною частиною Масюк О.В. вручила від імені дітей квіти та подарунки.
        Ніколи не згасне пам'ять про ті бурхливі роки, про тих, хто  наближав цей час Перемоги.
            Низький уклін Вам, ветерани! Ваші знання і досвід, ставлення до ратного і громадянського обов’язку – це невичерпне джерело патріотизму, високий взірець для наслідування. Ми маємо бути гідними цього високого подвигу, своїми помислами, прагненнями і добрими справами зміцнювати дорогоцінний мир на українській землі. Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього!







СВЯТКУВАННЯ   ВЕЛИКОДНЯ

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.
Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та оновлення. Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп'яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..."
           До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів - саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль.
            На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік.  Це взяли собі за правило і  діти , що оздоровлюються в санаторії. Свято Великодня пройшло весело, з піснями, танцями, іграми. Кожен мав змогу проявити свій талант у розфарбовуванні макетів  писанок, виготовленні  аплікацій, малюнків. В кінці свята діти отримали солодкі подарунки.